Переклади

Важкість управління процесом розробки

2008-02-14T09:59:00.002+02:00

Основною задачею команди розробки програмного забезпечення є створення ілюзії простоти – захистити користувачів від цієї величезної та часто свавільної складності. Безсумнівно, розмір не є великим достоїнством програмної системи. Ми прагнемо менше коду, запроваджуючи розумні та потужні механізми, що дають нам ілюзію простоти, а також використовуючи повторно платформи існуючих проектів та коду. Однак великий обсяг вимог до системи іноді є невідворотнім та примушує нас писати велику кількість нового програмного забезпечення або повторно використовувати існуюче програмне забезпечення новим засобом. Лише декілька десятиріч тому програми на мові асемблера напружували границі наших можливостей створення програмного забезпечення вже на декількох тисячах рядків коду. Сьогодні не є незвичним знайти поставлені системи, розмір яких вимірюється у сотнях тисячах або навіть у мільйонах рядків коду (та все це високорівневими мовами програмування, звісно). Жодна особа ніколи не зможе зрозуміти подібні системи повністю. Навіть якщо ми розберемо нашу реалізацію в конструктивних відношеннях, ми залишимося в кінцевому рахунку з сотнями або навіть тисячами розділених модулів. Ця кількість роботи потребує того, що ми використовуємо команди розробників, та ідеально ми використовуємо настільки малу команду, наскільки можливо. Однак неважливо який її розмір, завжди існують істотні виклики, пов’язані з розробкою в команді. Мати більше розробників означає більш складний обмін повідомленнями більш важку координацію, особливо коли команда географічно розкидана, як це часто буває. Ключовий управлінський виклик з командою розробників є завжди підтримувати єдність та зв’язаність дизайну.
[1]

Складність проблемної області

2008-02-11T09:06:00.000+02:00

Проблеми, що ми намагаємося розв’язати у програмному забезпеченні, часто включають елементи неминучої складності, в котрій ми знаходимо міріади конкуруючих, можливо несумісних вимог. Розглянемо вимоги для електронної системи багатомоторного літака, системи перемикання стільникового телефону або автономного робота. Пряма функціональність подібних систем достатньо складна до розуміння, але додамо тепер всі (часто неявні) не функціональні вимоги, такі як практичність, продуктивність, вартість, живучість, надійність. Ця нестримна зовнішня складність є тим, що спричиняє свавільну складність, про яку писав Брукс.
Ця зовнішня складність звичайно виникає з розірвання зв’язку між користувачами системи та її розробниками: користувачі загально вважають дуже важким надати точний вираз власних потреб у формі, яку розробники можуть зрозуміти. У деяких випадках користувачі можуть мати лише приблизні уявлення про те, чого вони хочуть від програмної системи. Це не стільки провина або користувачів, або розробників системи; скоріше це відбувається через те, що кожна група в основному потребує досвіду у області іншої. Користувачі та розробники мають різні точки зору на природу проблеми та роблять різні припущення відносно природи рішення. Дійсно, навіть якщо користувачі мають чудове знання власних потреб, ми на цей час маємо небагато інструментів для точного оволодіння цими вимогами. Загальний шлях щоб виразити вимоги є великі томи тексту, що іноді супроводжуються деякими кресленнями. Подібні документи є складними для розуміння, відкриті для різноманітних інтерпретацій та занадто часто містять елементи, що є скоріше дизайном, ніж істотними вимогами.
Подальшим ускладненням є те, що вимоги до програмної системи часто змінюються під час її розробки, головним чином через те, що саме існування проекту програмної розробки змінює правила проблеми. Розгляд ранніх виробів, таких як проектні документи та прототипи, та потім використання системи як тільки її встановлено та задіяно є посилюючою функцією, що заохочує користувачів краще розуміти та ясно виражати їхні дійсні потреби. У той самий час, цей процес допомагає розробникам оволодіти проблемною областю, дозволяючи їм задати кращі питання, що освітлюють темні кутки бажаної поведінки системи.
(Підпис до рисунку) Задачею команди розробки програмного забезпечення є створення ілюзії простоти.
Через те, що великі програмні системи є капітальними вкладеннями, ми не можемо дозволити перероблювати існуючу систему кожного разу, коли вимоги до неї змінюються. Заплановано це чи ні, системи прагнуть еволюціонувати через деякий час, обумовлюючи те, що часто невірно називають утриманням програмного забезпечення. Щоб бути точнішим, це є утримання, коли ми виправляємо помилки; це є еволюцією, коли ми відповідаємо на зміну вимог; це є збереженням, коли ми продовжуємо використовувати надзвичайні зусилля щоб залишити частину програмного забезпечення, що застаріле та приходить в занепад, у дієвості. Нажаль, реалії вирішують, що непомірний відсоток ресурсів розробки зайнятий у збереженні програмного забезпечення.
[1]

Чому програмне забезпечення є властиво складним

2008-02-11T09:00:00.000+02:00

Як запропонував Брукс: «Складність програмного забезпечення є істотною властивістю, а не випадковістю». Ми дослідимо, що ця властива складність визначається з чотирьох елементів: складності проблемної області, важкістю управління процесом розробки, гнучкістю можливостей програмного забезпечення та проблемами з характеристики поведінки дискретних систем.
[1]

Визначення складності програмного забезпечення

2008-02-08T09:04:00.000+02:00

Ми визнаємо, що деякі програмні системи не є складними. Це є в основному додатки, що можуть бути забутими, які є специфіковані, сконструйовані та підтримуються однією особою, звичайно програмістом-любителем або професійним розробником, працюючим ізольовано. Це не каже ані те, що подібні системи незрілі або неелегантні, ані те, що ми принижуємо їхніх творців. Подібні системи прагнуть мати дуже обмежені цілі та дуже короткий життєвий проміжок. Ми можемо дозволити викинути їх геть та замінити їх цілковито новими програмами ніж намагатися знов використати, полагодити або розширити їхні можливості. Подібні додатки є загалом більш скучно ніж складно розробляти; відповідно, вивчення того, як їх проектувати, нас не цікавить.
Навпаки, ми набагато більше зацікавлені у викликах розробки того, що ми будемо називати промисловим програмним забезпеченням. Тут ми знайдемо додатки, що виявляють дуже багату множину поведінки, як, наприклад, в реактивних системах, що керують або керуються подіями фізичного світу, та для яких час та простір є скудними ресурсами; додатки, що підтримують цілісність сотень тисяч записів інформації коли дозволяються паралельні поновлення та запити; та системи для управління та контролю сутностями реального світу, подібні маршрутизації повітряного та залізничного руху. Програмні системи подібні цим прагнуть мати довгий життєвий проміжок та з часом багато користувачів стають залежними від їхнього належного функціонування. У світі промислового програмного забезпечення ми також знаходимо платформи, що спрощують створення предметно-направлених додатків, та програми, що імітують деякі аспекти інтелекту людини. Хоча подібні додатки в основному є результатом дослідження та розробки, вони є не менш складними, тому що вони є засобами та артефактами інкрементної та дослідницької розробки.
Відмінною характеристикою промислового програмного забезпечення є те, що для окремих розробників надзвичайно складно, якщо не неможливо, зрозуміти усі тонкощі його побудови. Кажучи простими словами, складність подібних систем перевищує місткість інтелекту людини. Нажаль, ця складність, про яку ми говоримо виглядає суттєвою складністю усіх великих програмних систем. Під сутністю ми розуміємо, що ми можемо оволодіти цією складністю, але ніколи не зможемо її позбутися.
[1]

1.2 Властива складність програмного забезпечення

2008-02-08T09:00:00.000+02:00

Вмираюча зірка на грані колапсу, дитина, що вчиться читати, білі осередки крови, що кидаються, щоб напасти на вірус: Це є лише декілька з об’єктів фізичного світу, які мають дійсно богоподібну складність. Програмне забезпечення може також містити елементи великої складності; однак складність, яку ми тут знаходимо, є фундаментально іншого вигляду. Як вказував Брукс, «Ейнштейн аргументував, що пояснення природи має бути найпростішим, бо Бог не капризний або свавільний. Подібної довірливої зручності нема для інженера програмного забезпечення. Більшість складності, над якою він має поратися є обрана складність.»
[1]

Структура соціальних інститутів

2008-01-16T09:30:00.000+02:00

У якості останнього прикладу складних систем ми звернемося до структури соціальних інститутів. Групи людей об’єднуються разом для досягнення цілей, які не можуть бути виконані одноосібно. Деякі організації є швидкоплинні, деякі витримують багато поколінь. Коли організації ростуть швидко, ми бачимо появу чіткої ієрархії. Транснаціональні корпорації містять компанії, які в свою чергу складаються з підрозділів, які в свою чергу містять гілки, які в свою чергу містять місцеві офіси і так далі. Якщо організація довгограюча, границі між цими частинами можуть змінюватися, та через якийсь час може з’явитися нова стабільніша ієрархія.
Взаємини між різними частинами великої організації лише подібні таким, що знайдені між складовими комп’ютеру, або рослини, або навіть галактики. Наприклад, рівень взаємодії між робітниками всередині окремого офісу є більшим, ніж між робітниками різних офісів. Поштовий службовець звичайно не взаємодіє з головним виконавчим директором компанії, але часто взаємодіє з іншими людьми у поштовій кімнаті. Тут також ці різні рівні об’єднані загальними механізмами. Службовець та директор оплачуються однією фінансовою організацією та розділяють загальні засоби, подібні телефонній системі компанії, щоб виконувати свої задачі.
[1]

Структура матерії

2008-01-16T09:28:00.001+02:00

Вивчення областей настільки різних як астрономія та ядерна фізика забезпечує нас багатьма іншими прикладами неймовірно складних систем. Охоплюючи ці дві дисципліни, ми знаходимо ще іншу структурну ієрархію. Астрономи вивчають галактики, що групуються в кластерах. Зірки, планети та сміття є складовими галактик. Подібно, фізики-ядерники піклуються про структурну ієрархію, але на повністю іншій шкалі. Атоми зроблені з електронів, протонів та нейтронів; електрони, здається, є елементарними частинками, але протони, нейтрони та інші частинки сформовані з більш простих складових які звуться кварки.
Знов ми знаходимо, що велика спільність у формі загальних механізмів об’єднує цю обширну ієрархію. Особливо, там, здається, є тільки чотири чітких види сил, які працюють у всесвіті: гравітація, електромагнітна взаємодія, сильна сила, слабка сила. Багато законів фізики включають ці елементарні сили, такі як закони збереження енергії та моменту, придатні як до галактик, так і до кварків.
[1]

Структура рослин та тварин

2008-01-03T13:12:00.000+02:00

У ботаніці науковці шукають розуміння подібностей та відмінностей між рослинами через вивчення їхньої морфології, що є їхньою формою та структурою. Рослини є складними багатоклітинними організмами, та від скооперованої діяльності різноманітних систем органів рослини виникає подібна складна поведінка я фотосинтез та транспірація.
Рослини містять три основні структури (корені, стеблини та листя). Кожна з них має різну специфічну структуру. Наприклад, корені містять придаткові корені, кореневі волоски, кореневу вершину та кореневий ковпак. Подібно, поперечний перетин листа показує його епідерміс, мезофіл та судинну тканину. Кожна з цих структур у свою чергу складається з набору клітинок, та всередині кожної клітини ми знайдемо інший рівень, якій містить такі елементи, як хлоропласти, ядра і тому подібне. Як зі структурою комп’ютера, частини рослини формують ієрархію, та кожен рівень цієї ієрархії втілює власну складність.
Всі частини на одному рівні абстракції взаємодіють організованим шляхом. Наприклад, на найвищому рівні абстракції, корені відповідають за витягування води та мінералів з солі. Корені взаємодіють зі стеблинами, котрі переносять ці корисні речовини вверх до листя. Листя в свою чергу використовує воду та мінерали, надані стеблинами, щоб виробляти їжу через фотосинтез.
Завжди існують чіткі границі між зовнішнім та внутрішнім даного рівня. Наприклад, ми можемо встановити, що частини листа працюють разом щоб надати функціональність листа як цілого та також мають маленьку або непряму взаємодію з елементарними частинами коренів. Іншими словами, існує чітке розділення відповідальності між частинами на різних рівнях абстракції.
У комп’ютерах ми знаходимо вентилі ТА-НІ, використані у розробці ЦП так само як жорсткого диску. Подібно, значущий обсяг загальності пронизує всі частини структурної ієрархії рослини. Це божественний шлях досягнення стриманості виразів. Наприклад, клітини слугують основними будівельними блоками у всіх структурах рослини; у кінцевому рахунку, корені, стеблини та листя рослини цілком побудовані з клітинок. Одначе, хоча кожен з цих найпростіших елементів є дійсно клітиною, існує багато різновидів клітинок. Наприклад, існують клітини з та без хромопластів, клітини зі стінками, що непроникні для води та клітини зі стінами, що є проникними, та навіть живі клітини та мертві клітини.
Вивчаючи морфологію рослини, ми не знаходимо окремі частини, такі, що кожна відповідає за маленький крок у єдиному більшому процесі, такому як фотосинтез. Фактично, немає ніяких централізованих частин, які безпосередньо координують дії
підлеглих. Навпаки, ми знаходимо окремі частини, які діють як окремі агенти, кожен з яких виявляє деяку достатньо складну поведінку, та кожен з яких сприяє багатьом функціям вищого рівня. Лише через взаємну кооперацію значних наборів цих агентів ми бачимо функціональність рослини високого рівня. Наука про складність називає це складною поведінкою: поведінка цілого є більшою ніж суми його частин.
Звернувшись трохи до області зоології, ми помітимо, що багатоклітинні організми проявляють ієрархічну структуру подібно такій у рослин, набори клітин формують тканини, тканини працюють разом як органи, групи органів визначають системи (такі як травна система), і так далі. Ми не можемо дати собі раду щоб не звернутися до божої великої стриманості виразів: основоположним будівельним блоком усіх тваринних матерій є клітина, подібно тому, як клітина є елементарною структурою усього рослинного життя. Припустимо, існують відмінності між ними обома. Наприклад, рослинні клітини, обмежені жорсткими целюлозними стінками, але тваринні клітини ні. Незважаючи на ці відмінності, однак, обидві з цих структур є безперечно клітинами. Це є приклад спільності областей, що перетинаються.
Численні механізми вище клітинного рівня також розділяються між рослинним та тваринним життям. Наприклад, обидві використовують деякий вид судинної системи для перенесення живильних речовин всередині організму, та обидві проявляють статеве розрізнення серед членів одного різновиду.
[1]

Частина II – Навчання спілкуватися

2007-12-26T10:41:00.000+02:00

Основною проблемою, з якою ми стикаємось, коли пишемо комп’ютерні програми є той факт, що ми та комп’ютер не народжені одними батьками. Можливо якщо б ми були, ми б надбали подібне розуміння світу навколо нас та також думали однією мовою.
Що має зробити це дійсно простим, це розмовляти один до одного з розумінням. Ми можемо просто написати "комп’ютер, будь ласка, намалюй картинку з кошенятком" та отримати це.
"Так навчіть комп’ютери розуміти нас" скажеш ти. Але комп’ютери, будучі сконструйовані дуже відмінно до людського мозку, мають дійсно інший шлях бачення речей – та навчити їх думати як ми думаємо нелегко.
Рішенням є знайти деяку середню землю:
• загальний "погляд на світ" та
• загальну "мову"
що й люди, й комп’ютери можуть зрозуміти.
Ця частина книги є цілком про навчання спілкуванню з комп’ютером. Ти маєш закрутити власний розум трохи щоб побачити речі з комп’ютерної точки зору. Це є вправою надати-та-узяти – комп’ютер думатиме цілою низкою речей (подібно деяким словам) з нашого світу, але ти маєш вивчити деякі речі з його світу також. Спробуй залізти всередину голови комп’ютера та уяви як по-людськи пояснити, що він хоче.
[4]

Що ж далі?

2007-12-24T11:36:00.000+02:00

Мабуть ти хочеш погратися з Visual C# Express деякий час – ти можеш забажати дослідити його допоміжні файли та побачити все про нього. Якщо ти новачок у C#, хоча, ти мабуть скоріше з’ясуєш, що мати інструмент програмування недостатньо – тобі потрібно більше ніж просто інструмент для того, щоб спілкуватися з комп’ютером.
Тоді це час перейти до наступної частини книги – навчання як спілкуватися з комп’ютером, використовуючи мову програмування C#.

Про книгу

Найновіша мова програмування компанії Microsoft, C#, (промовляється “сі-шарп ”) є як потужною так і простою у використанні. Вона надає a чудову можливість для нового покоління розробників почати з мовою, яка високо шанується у сучасному робочому середовищі.
Цей текст є введенням у об’єктно-орієнтоване програмування для молодих розробників (основний цільовий вік є 12-16) у полегшеній формі, дозволяючи їм розпочати з реальними програмами у середовищі Windows.

Про автора

Мартін Дрейєр є колишнім вчителем середньої школи, котрий зараз очолює команду розробників у Південній Африці.
Його формальною кваліфікацією є вищий диплом у освіті: фізичні науки та ступінь бакалавра наук: комп’ютерні науки та інформаційні системи.
[4]

Стандарти форматування у цій книзі

2007-12-21T15:15:00.000+02:00

Щоб полегшити наслідування коду прикладів у книзі, ми будемо загалом дотримуватися звичаїв:
Розглянемо наступний фрагмент коду як приклад:

 // Головний метод

 static void Main()
 {
  Application.Run( new MyButtonClass() );
 }

 // Метод – оброблювач події

 void MyButtonClickEventHandler( object sender, EventArgs e )
 {
  mrButton.Text = "Ти клацнув мене!";
 }

• Приклади коду написані з використанням шрифту, трохи відмінного від іншого тексту (Courier New).
• Будь-які слова або символи, які ми “обираємо собі” написані курсивом. Наведений приклад включає “MyButtonClass” та “mrButton”.
• Будь-які слова або символи, що є частиною мови C# або вбудовані у платформу .NET, такі як “static void Main()” або “.Text”, ми пишемо звичайним стилем.
• Жирний текст просто вказує, про щось, на що ми хочемо звернути твою увагу.
• Два косі риски, нахилені уперед, //, вказують на коментарі щоб пояснити код (насправді це є можливість мови C#). Будь-що у рядку поза ними ігнорується комп’ютером. Наприклад, у вищенаведеному це є

“// Головний метод ”.

Частина II книги містить в основному загальні концепції та ми часто зводимо ключові концепції тут. Ці зведення називаються “Будівельні блоки”. Тут є частковий приклад, який показує, як представляється будівельний блок.
Будівельний блок : Класи
Усі C# програми будуються всередині класів. Основна структура класу набирається для комп’ютеру наступним чином:

class Animal
{

}

[4]

Написання нової програми з використанням Visual C# Express

2007-12-19T12:32:00.000+02:00

• Щоб запустити Visual C# Express, натисни Пуск -> Усі програми-> Microsoft Visual C# 2005 Express Edition
• Щоб розпочати новий проект, просто оберіть File -> New Project та потім оберіть тип проекту. Ми будимо починати з деякого додатку командного рядка (Console applications) та потім переходити до додатку Віндовз (Windows applications).
• Наприклад, спробуй створити новий додаток командного рядка (Console Application) та натисни OK. Коли з’явиться вікно кодування для Program.cs, видали увесь код, який вставлено автоматично та набери просту програму, подібну цій. Ти можеш скопіювати та вставити його, якщо ти почуваєш себе ледачим. Або це швидко?!

using System;
class PleaseSayYo
{
 static void Main()
 {
  Console.WriteLine("Yo!");
  Console.ReadLine();
 }
}

Переконайся, що ти набрав це У ТОЧНОСТІ як написано (крім того, що відформатовано як курсив, може бути змінено).
• Потім натисни на кнопку Запустити або грати (або натисніть F5)
• Якщо програму запущено вдало, це з’явиться через декілька секунд у вікні над вікном C# Express.
Після цього ти маєш зупинити програму. Звичайно ти будеш робити це натисканням X у правому верхньому куті щоб закрити вікно.
• Якщо є якісь негаразди у коді програми, тебе буде попереджено про цій факт. Наприклад, ти помітив, що у мові програмування C#, ти маєш закінчувати кожне речення або твердження крапкою з комою. Якщо ти спробуєш видалити останню крапку з комою ";" та потім натиснеш кнопку запуску, ти побачиш наступне повідомлення про помилку: «Є помилки побудови. Чи бажаєш ти завершити та запустити останню вдалу побудову?».
У більшості випадків ти маєш натиснути "No", та будуть показані деякі подробиці у вікні списку помилок ("Error List" window), включаючи помітку, на котрому номеру рядку було знайдено помилку. Коли ти потім двічі клацнеш на описі цієї помилки, ти візьмеш рядок, де існує проблема, так що ти можеш спробувати виправити її.

Виконання прикладів програм книги

Деякі з прикладів програм цієї книги потребують супроводжуючих файлів. Ці програми не будуть виконані правильно, якщо ти просто вставиш код як вище.
Так що як тільки ти скопіюєш файли прикладів до деякої папки на твоєму комп’ютері, ти зможеш запустити їх так:
• У Visual C# Express, обери File -> Open Project
• Оглянь папку, де ти зберіг свій файл прикладу, та обери бажаний тобі проект, котрий буде завжди мати розширення .csproj (c# project).
• Клацни зелену кнопку Run.
[4]

Програми, які тобі потрібні

2007-12-17T12:17:00.001+02:00

Щоб розробляти C# програми, тобі потрібно:
1. Платформа The Microsoft .NET Framework 2.0, котра є доступною, вільною, за адресою
http://msdn.microsoft.com/netframework/downloads/updates/.
2. Оточення розробки .NET. Ми радимо Microsoft Visual C# 2005 Express Edition, котре є доступним вільно від Майкрософт за адресою http://msdn.microsoft.com/vstudio/express/visualcsharp/ . Установчий пакет Visual C# 2005 Express включає платформу дотНет (.NET Framework), так що ти можеш не хвилюватися про встановлення одиниці №1 вище окремо.
3. Нарешті, тобі потрібно скопіювати файли прикладів з книги на диск твого комп’ютера. Розпакуй .zip архів example.zip до будь-якої папки, що ти обереш. Пам’ятай лише, яке розміщення ти обрав, бо в тебе буде запитано відкрити цей файл звідси пізніше.

Більше про Microsoft Visual C# 2005 Express Edition

Можливо створювати C# програми використовуючи лише простий текстовий редактор (на подобі Notepad) та що-небудь під назвою"C# компілятор", включений у .NET Framework. Хоча, щоб зробити речі трохи легшими, та щоб мати впевненість, що ти будеш триматися далі після прочитання цієї книги, ми радимо тобі використовувати середовище розробки, подібне Visual C# Express. Це є полегшене середовище для розробки Windows-додатків та консольних (командного рядка) додатків, з використанням C#.
Важливо, щоб ти розумів, що ця книга не про те як тобі навчитися програмному виробу the Visual C# Express Edition – скоріше вона вчить тебе мові C#. Visual C# Express також має багато привабливих можливостей, таких як написання C#-коду коду для тебе, коли ти перетягуєш кнопку або інший контрол на сторінку. Це круто та ти запрошений це використовувати – але цю книгу націлено навчити тебе C# "знизу вверх". Ми будемо із задоволенням вчити тебе писати C# код руками спочатку – так щоб ти дійсно зрозумів, що відбувається.
Якщо ти хочеш вивчити більше про середовище розробки Visual C# Express, йди на веб-сайт за адресою http://msdn.microsoft.com/vstudio/express/visualcsharp/.
[4]

Частина І – розпочнемо

2007-12-12T13:30:00.000+02:00

Вступ

Чи можна нам веселитися тут?

Я підозрюю, що знаю, про що ви думаєте … “Я хочу написати програму і хочу зробити це невідкладно! Кодування кльове заняття; я не хочу читати половину книги поки я зможу написати мою першу програму. Карочє, це речення вже задовге – я хочу діяти!"
Стопудово, я все ще зустрічаю програміста, хто може встояти перед стрибком – врешті-решт, якщо ти придбав новий байк, чи присядеш спершу та почитаєш книгу? Скоріше за все ні – ти стрибнеш на нього, візьмеш його у оберт, впадеш на своє обличчя та лише потім дізнаєшся, що гальма на цій моделі знаходяться супротив звичайних домовленостей.
Так що давайте складемо угоду. Давай стрибнемо на протязі цієї першої глави. Як тільки ти встановиш програмне забезпечення, ти зможеш запускати деякі приклади програм та, якщо ти почуваєш себе хоробрим, можливо навіть спробувати модифікувати їх.
Але код буде виглядати дивно та нема бажання зробити його більш осмисленим – ти будеш скакати всліпу – та коли ти зробиш маленьку помилку, ти будеш неосвіченим щоб дізнатися що саме неправильне та як подолати це. Він просто не схоче працювати і ти не дізнаєшся чому. Так що тоді ти будеш знати, що це час починати вивчати теорію як профі. Не розчаровуйся, коли щось не працює, та підіймайся. Коли цей час прийде, читай книжку далі; добре?

Дійсно важлива частина

У програмуванні, як у будь-яких інших професіях, ті люди отримують найбільше, яким до вподоби те, що вони роблять. Якщо ти насолоджуєшся коли програмуєш, тобі буде важко утримати себе від вивчення нових речей. Тобі треба знати, що буде направляти тебе уперед та вивчати далі буде лише те, що відбудеться впродовж шляху.
Так що найголовніше, розважайся коли будеш засвоювати світ C#-програмування!
[4]

1.1 Структура складних систем

2007-12-10T18:53:00.000+02:00

Як ми можемо змінити цю гнітючу картину? Через те, що проблеми, які лежать в її основі, зароджувались з внутрішньої складності програмного забезпечення, нашим вибором є спочатку вивчити як складні системи організовані в інших дисциплінах. Дійсно, коли ми відкриємо наші очі на світ навколо нас, ми будемо спостерігати успішні системи значущої складності. Деякі з цих систем працюють на людство, наприклад, космічний шатл, тунель між Англією і Францією, великі бізнесові організації. Багато навіть складніших систем присутні у природі, наприклад, система кровообігу людини та структура рослини гострого перцю.

Структура персонального комп’ютера

Персональний комп’ютер є пристроєм середньої складності. Більшість з них складається з однакових основних елементів: центральний процесор (ЦП), монітор, клавіатура та деякі види пристроїв вторинного зберігання, звичайно або CD, або DVD зчитувач та жорсткий диск. Ми можемо взяти будь-яку з цих частин та далі розбирати її. Наприклад, ЦП типово містить в собі основну пам’ять, арифметико-логічний пристрій (АЛП), та шину, до якої приєднуються периферійні пристрої. Кожна з цих частин може бути у власну чергу розібраною, АЛП може бути розділений на регістри та логіку довільного управління, котрі у власну чергу побудовані з навіть простіших елементів, таких як вентилі ТА-НІ, інвертори і тому подібне.
Тут ми бачимо ієрархічну природу складних систем. Персональний комп’ютер функціонує належним чином лише завдяки скооперованій діяльності кожної з основних частин. Разом, ці окремі частини логічно формують ціле. Дійсно, ми можемо міркувати про те, як комп’ютер працює лише тому, що ми можемо розділити його на частини, які ми можемо вивчати окремо. Тому можемо вивчати дію монітора незалежно від дії жорсткого диска. Подібно, ми можемо вивчати АЛП без уваги на підсистему основної пам’яті.
Складні системи не лише ієрархічні, але рівні цієї ієрархії представляють різні рівні абстракції, кожна побудована на іншій, та кожна зрозуміла сама собою. На кожному рівні абстракції ми знаходимо набір пристроїв, які співпрацюють задля надання послуг вищім рівням. Ми обираємо наданий рівень абстракції для задоволення наших часткових потреб. Наприклад, якщо ми спробуємо відстежити проблему розділення часу доступу у основній пам’яті, ми маємо належним чином розглянути вентильний рівень архітектури комп’ютера, але цей рівень буде непідходящим, якщо ми будемо намагатися знайти джерело проблеми у додатку електронних таблиць.
[1]

Глава 1 Складність

2007-12-09T18:38:00.001+02:00

Фізіолог, інженер-будівельник та комп’ютерний науковець сперечалися про те, яка була найдавніша професія у світі. Фізіолог зауважив, «Добре, у Біблії сказано, що Бог створив Єву з ребра, узятого в Адама. Це ясно вимагає хірургії, та таким чином я можу правдиво заявити, що моя професія є найдавнішою у світі.» Інженер перервав та сказав, «Але навіть раніше у книзі Буття встановлено, що Бог створив порядок на небі та землі з хаосу. Це було першим і звісно найефектнішим видовищем застосування інженерії. Таким чином, шановний доктор, ви помиляєтесь, моя професія є найдавнішою у світі.» Комп’ютерний науковець відкинувся у своєму кріслі, посміхнувся, та сказав упевнено, «Ах, але хто, як ви думаєте, створив хаос?»
«Складніша система більш відкрита до повної руйнації». Рідко має будівельник думати про додавання нового поверху до існуючої стоповерхової будівлі. Робити це може бути дуже коштовно та поза сумнівом помилково. Дивно, користувачі програмних систем рідко думають двічі перед запитанням змін подібного роду. Крім того, вони сперечаються, що це є лише проста речовина програмування.
Наша помилка до опанування складності програмного забезпечення призводить до проектів, що запізнюються, виходять за кошторис та недостатні у їх встановлених вимогах. Ми часто називаємо ці умови кризою програмного забезпечення, але відверто, хвороба, що триває так довго має бути визнаною нормальною. Сумно, ця криза переходить у витрату людських ресурсів – найдорогоціннішого виробу – а також великих втрат можливостей. Недостатньо просто зібрати хороших розробників щоб створити нове програмне забезпечення, якого потребують користувачі. Далі-більше, істотна кількість виробничого персоналу у довільно заданій організації мусить часто бути присвячена підтримці або збереженню застарілого програмного забезпечення. Через прямий або опосередкований внесок програмного забезпечення у економічну основу більшості індустріалізованих країн, та розглядаючи шляхи, котрими програмне забезпечення може збільшувати можливості особистостей, є неприпустимим дозволяти цій ситуації тривати.
[1]
Оригінал можна узяти тут.

Intro

2007-12-09T17:15:00.000+02:00

Тут будуть публікуватися переклади літератури зі списку.
Мітки означатимуть:
n - номер джерела у списку
n-m - номер джерела у списку, номер глави